ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ ПОСЛУГИ СТРАХУВАННЯ
Календар
Август 2016
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Апр    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

postheadericon Автомобили каких цветов быстрее теряют стоимость

. . . . .

Британские ученые связали темпы обесценивания автомобиля с его цветом. Согласно исследованиям, машины белого цвета являются лидерами по сохранению стоимости, а больше всего стоимости теряют автомобили темно-бордового цвета.

Ученые из аналитического агентства CAP в Великобритании установили, что автомобили определенных цветов быстрее теряют стоимость при эксплуатации. Данные исследования приводит издание The Daily Mail. Работа опирается на данные об авторынке Соединенного Королевства за последние пять лет.

По данным экспертов из CAP, машины белого цвета являются лидерами по сохранению стоимости, оказываясь на вторичном рынке в среднем на пять процентов дороже, чем автомобили других цветов. Издание подчеркнуло, что это заключение ученых противоречит устоявшемуся мнению, что белые машины быстрее теряют товарный вид. Другими выгодными цветами были признаны «индиго» и фиолетовый.

Больше всего стоимости, по мнению ученых из CAP, теряют автомобили темно-бордового, бирюзового и зеленого цветов — такие машины оказываются на четыре-шесть процентов дешевле средних рыночных показателей.

В CAP сообщили, что в последние годы такие популярные цвета, как черный, серебристый и серый, не потеряли своих позиций, а синий, оранжевый и красный стали встречаться реже.

Эксперты компании также отметили, что среди нишевых и спортивных моделей часто популярны такие броские цвета, как желтый или розовый, но владельцы семейных автомобилей придерживаются более консервативной позиции в выборе внешнего вида машины. Таким образом, специалисты из CAP пришли в выводу, что положение редких цветов в рейтинге может не отражать полной ситуации на рынке.

Ранее были опубликованы детали другого исследования агентства CAP, которое определило самые быстро обесценивающиеся модели на рынке Великобритании.

Рейтинг автомобильных цветов по степени обесцениваемости (в порядке убывания):

1.Белый

2.Индиго

3.Фиолетовый

4.Розовый

5.Желтый

6.Серый

7.Коричневый

8.Черный

9.Серебряный

10.Красный

11.Оранжевый

12.Синий

13.Золотой

14.Зеленый

15.Бирюзовый

16.Темно-бордовый

http://delo.ua

. . . . .

postheadericon Самые популярные цвета автомобилей в 2012 году

рупнейший производитель и поставщик лакокрасочных покрытий для автомобилей компания PPG Industries опубликовала рейтинг наиболее популярных цветов в 2012 году. В мире чаще всего покупали белые авто.

Американская компания PPG Industries, одна из крупнейших производителей и поставщиков красок для автомобилей, работающая практически со всеми автопроизводителями, назвала самые популярные цвета машин в 2012 году, пишет BFM.ru.

Больше всего в мире продавались автомобили белого цвета. Из всех реализованных машин на них пришлось 22%. Если посмотреть по континентам, то, например, в Северной Америке белые машины покупатели выбирают в 21% случаев, а в Европе — в 23%.

На втором месте — серебристые машины, на них приходится 20% от всех проданных в мире машин. Наибольшим спросом пользуются автомобили такого окраса в Северной Америке, Европе и азиатско-тихоокеанском регионе — соответственно 21%, 19% и 19%.

Третье место — у черных автомобилей, их выбрали 19% потребителей со всего света. Далее следует серые машины, владельцами которых стали 12% купивших в этом году автомобиль.

Эксперты PPG Industries отмечают рост популярности красных оттенков и «натуральных» цветов (коричневый, земляной, ягодный). На них в этом году пришлось 9% и 8% соответственно.

А вот зеленый цвет оказался самым невостребованным. Машины такого окраса выбрали всего 2% потребителей.

Напомним, что прошлом году, по данным PPG Industries, наиболее популярным цветом для автомобилей также был белый. Тогда он — впервые за 11 лет — обошел по популярности серебристый.

Какой цвет безопаснее

Цвет автомобиля, по мнению психологов, влияет на безопасность. Общее правило сводится к следующему: светлые и яркие оттенки более безопасны, чем темные и тусклые.

Самыми заметными, а соответственно, безопасными считаются белый и красные цвета автомобилей. Они хорошо заметны и в солнечную погоду, и в дождь, и главное — ночью.

Черный цвет считается одним из самых опасных в ночное время. Причины ясны: машину такой масти ночью видно хуже всего. Аналогичные проблемы возникают у машин серого цвета, который даже днем в глаза не бросается, также их плохо видно в пасмурную погоду.

Зеленые и синие машины также относятся к категории не самых безопасных. Днем их хорошо видно, однако, как утверждают психологи, эти цвета притупляют внимание водителей: они действуют успокаивающе, и водители перестают адекватно реагировать на них.

А вот по поводу безопасности серебристого цвета мнения специалистов расходятся: одни утверждают, что это достаточно безопасный цвет, яркий (даже ночью), а другие рекомендуют водителям быть бдительными, особенно в пасмурную погоду. Особенно если серебристая машина не идеально чиста. В ясную погоду серебристый — один из самых безопасных цветов.

http://delo.ua

postheadericon Эксперты назвали автомобили, которые чаще всего попадали в ДТП в 2012 году

По информации страховщиков, чаще всего в аварии попадают машины, окрашенные в серый цвет. Наибольшее количество страховых событий по итогам 2012 года произошло с ВАЗ 2106 белого цвета и с автомобилями Hyundai Getz красного цвета.

Чаще всего в аварии попадают владельцы автомобилей серого цвета. Данная тенденция характерна как для водителей-мужчин, так и для водителей-женщин. Как сообщили в СК «Провидна», рейтинг «аварийных» цветов автомобилей, которыми управляют мужчины, выглядит следующим образом: первое место занимают автомобили серого цвета — 25,1% от общего количества, на втором месте — автомобили белого цвета (18,7%). Черные автомобили занимают третье место (14,2%), за ними следуют синие (12,3%) и красные (10,2%).

Рейтинг самых «аварийных» цветов автомобилей среди водителей-женщин выстроился немного иначе: на первом месте также находятся автомобили серого цвета (27,1%), на втором — авто красного цвета (18,1%), далее следуют черный (17,9%), белый (10,7%) и синий (10,5%) цвета.

Также страховщики отмечают, что наибольшее количество страховых событий по итогам прошлого года произошло с автомобилями ВАЗ 2106 белого цвета, за рулем которых находились мужчины, и с автомобилями Hyundai Getz красного цвета, которыми управляли женщины.

Ранее страховщики сообщали, что чаще всего в ДТП попадают автомобили марок ВАЗ, Daewoo, Volkswagen, Hyundai и Ford.

http://delo.ua/

postheadericon ПРОБЛЕМИ РОЗШУКУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Виконавче провадження — це важлива заключна частина діяльності із захисту поруше­них прав та інтересів, коли рішення юрисдикційних органів добровільно не виконуються. Розгляд справ — виключно судова функція, а виконання рішення відповідною посадовою особою — функція виконавчої влади. Проте виграти спір у суді для стягувача ще не означає, що його вимоги будуть обов’язково задо­волені. Досить поширеним є явище, коли виконавчий лист повертається без стягнення. У зв’язку зі значними перевантаженями в роботі державних виконавців досить часто розшук майна боржника, окрім зацікавленої сторони, ніхто не бажає проводити. Стягнення коштів з боржника іноді, здається, неможливо здійснити. Так, навіть транспортний засіб, на який накладено арешт, важко реалізувати оскільки спочатку його треба знайти. Розшук осіб чи майна за цивільними справами умовно поділяється на обов’язковий, коли суддя за певними категоріями справ зобов’язаний оголосити розшук, та необов’язковий (або факультативний), коли ініціатива розшуку може належати як позивачеві, так і суду. Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника — юридичної особи, а також майна боржника здійснює Державна виконавча служба, а розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржни­ка здійснюють органи внутрішніх справ. Постанова про розшук транспортного засобу повинна виконуватись підрозділами органів внутрішніх справ , які залучаються до проведення виконавчих дій та уповноважені прово­дити розшук. Порядок розшуку транспортного засобу боржника, співробітництво при цьому органів внутрішніх справ та Державної виконавчої служби, недоліки у законодавстві, що регламентує здійснення виконавчого провадження, та в самій процедурі розшуку та вилучення авто, можливі перспективи щодо вдосконалення розшуку та права стягувача при цьому -вивчення та аналіз цього кола питань є метою дослідження даної статті. Розшук та вилучення транспортного засобу боржника на практиці виявляється досить складною та довгою процедурою, яка далеко не завжди закінчується на користь стягувача. По-перше, доцільно визначити випадки, стягнення в яких може бути звернено на транспо­ртний засіб боржника. Так, згідно зі ст. 50 За-кону України «Про виконавче провадження», в першу чергу, відбувається звернення стягнення на грошові кошти боржника: готівку, рахунки в банках, цінні папери, у разі ж їх недостатності для задоволення вимог стягува­ча чи відсутності стягнення звертається на належне боржникові інше майно (в нашому випадку транспортний засіб), за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Важливим є те, що боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. На практиці державному виконавцю далеко не завжди відомий стан рахунків боржника і відповідні запити він не робить, відразу арештовуючи майно боржника. Виходячи з вищесказаного, просто змоделювати ситуацію, коли відсутність необхідної інформації про майновий стан боржника при-зведе до того, що вилучити транспортний засіб не можна, оскільки боржник має право вимагати, щоб стягнення було звернено на інше майно. Проте сам державний виконавець по­винен дотримуватися вимог забезпечення та виконання відповідних рішень, а тому може й не звертати увагу на пропозицію боржника. Для того, щоб у майбутньому не допустити виникнення подібної ситуації, доречно було б вирішити питання про вільний і швидкий до­ступ державного виконавця до інформації про боржника, тим більше, що у ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержу­вати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію. Чинний нині порядок розшуку майна полягає у направленні до відповідних органів запитів та отриманні відповідей. Зазвичай на це витрачається багато часу, що призводить до зволікання процесу виконання рішень, оскільки у державних виконавців немає до-ступу до баз даних та реєстрів. Однією з умов належного та якісного виконання рішень повинен бути доступ держав­ного виконавця до інформації про рахунки боржників і відомостей про рух коштів на цих рахунках. Проте умови розкриття банками інформації на запити державних виконавців не сприяють повному та своєчасному вико­нанню рішення. Інформація про стан банків­ських рахунків може бути розкрита банківсь­кими установами лише щодо конкретної юридичної або фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності, тільки на виконання виконавчих документів, виданих на підставі рішень судів. Крім фінансових установ, дер­жавні виконавці повинні мати змогу оперативно отримувати відомості про банківські рахунки боржника в податкових органах, які на сьогодні формують і ведуть Державний ре­єстр фізичних осіб — платників податків, інших обов’язкових платежів та Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб, Реєстр великих платників податків тощо. Також органи внутрішніх справ, а саме служба ДАІ, веде Єдиний державний реєстр, у якому зберігаються дані про зареєстровані транспортні засоби та відомості про їх влас­ників, автоматизовані обліки викрадених та вилучених транспортних засобів, власників посвідчень водія, про дорожньо-транспортні події та адміністративні правопорушення. У даний момент державний виконавець не має можливості доступу та користування цими базами даних. Відповідно до підпункту 3 п. 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24 березня 2008 р. № 261/2008 на Кабінет Міністрів України було покладено обов’язок забезпечити створення механізму прямого доступу спеціально визначених посадових осіб Державної виконавчої служби до офіційних електронних баз та реєстрів, які містять інформацію про зареєстровані за бор­жниками транспортні засоби, рухоме та нерухоме майно, отримані доходи тощо. У нашому випадку доступ державних виконавців до автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Автомобіль» Міністерства внутрішніх справ України дозволить оперативно вирішу-вати питання щодо розшуку транспортного засобу боржника, накладення на нього арешту та звернення на нього стягнення. Щоб уникнути низки проблем, пов’язаних із розшуком транспортного засобу боржника, стягувачу доцільно вчинити такі попереджу-вальні заходи. Під час судового розгляду справи стягувач повинен подати заяву про забезпечення позову та заяву про вжиття за-побіжних заходів (на підставі ст. 62-1 ЦПК) шляхом накладення арешту на майно боржника, з обов’язковим проханням суду не по­відомляти боржника про розгляд даної заяви згідно із ч. 2 ст. 62-4 ЦПК. Приймаючи останню, суди часто вимагають стягувача вказати чітко, на яке саме майно необхідно накладати арешт, якщо ж стягувачу це відомо (наприклад, є відомості про транспортний засіб боржника), то, звичайно, краще це зазначити, щоб питання арешту було вирішене якнайшвидше. Якщо ж про наявність майна невідомо, то стягувач має право послатися на ст. 62-1 ЦПК, яка не вимагає конкретизації майна боржника . Якщо ж ці дії не були вчинені своєчасно, то стягувачу залишається звертатися до державного виконавця й чекати позитивних результатів роз­шуку транспортного засобу боржника. Проблеми розшуку транспортного засобу боржника супроводжують стягувача від моменту відкриття виконавчого провадження і до його закінчення. Так, наприклад, одночасно існують різні точки зору щодо переліку дій, які повинен вчинити стягувач для того, щоб державний виконавець виніс постанову про розшук транспортного засобу боржника. Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може винести постанову про ого­лошення розшуку майна боржника, в тому числі й транспортного засобу, за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати ви­трати на розшук та авансувати зазначені ви-трати відповідно до закону. Тут до кінця не зрозуміло, що законодавець мав на увазі: перша точка зору свідчить про те, що стягувач повинен лише дати письмову згоду на по­криття витрат, пов’язаних із розшуком, та письмову згоду авансувати витрати. За другою ж точкою зору, письмова згода повинна супроводжуватися дією, тобто перерахуванням коштів на рахунок державної виконавчої слу­жби, які б становили відповідний авансовий внесок з боку стягувача. Державні виконавці здебільшого дотримуються другої точки зору і, посилаючись на від­повідні норми, вимагають вчинити авансування витрат і тільки після цього виносити поста­нову про розшук транспортного засобу. Але коли неоднозначною є сама норма закону, чи можна вважати їх дії цілком правомірними? Питання про те, яким повинен бути аван­совий внесок, дуже доречне, адже законодав­цем не передбачений ні механізм розрахунку суми авансу, ні його межі, тобто авансувати можна 100 грн, а можна 5 тис. грн. Стаття 48 зазначеного закону, що має назву «Авансування витрат на виконавче провадження», трактує авансовий внесок як «певну грошову суму для здійснення витрат або покриття їх частини» . Не дають відповіді також Інструкція «Про проведення виконавчих дій» та «Перелік платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ». На практиці ці прогалини законодавства Державна виконавча служба заповнює каль­куляційними розрахунками органів внутрішніх справ, адже, відповідно до закону, саме вони уповноважені безпосередньо проводити розшук. Але природу цих підрахунків визначити не можна, бо ОВС не надає платних по-слуг з розшуку транспортних засобів. Важко не погодитися з тим, що доцільним є лише часткове покриття витрат органів внутрішніх справ на розшук транспортного засобу боржника. Адже громадяни, сплачуючи по-датки, фактично вже авансували витрати органів внутрішніх справ, і не тільки на розшук автоборжника, але й на всі інші дії, крім тих, що надаються на платній основі відповідно до чинного законодавства. Наступна проблема полягає у невиправданій багатоетапності процесу розшуку, адже спочатку стягувач робить авансовий внесок на розрахунковий рахунок державної виконавчої служби, а потім остання перераховує їх на відповідний рахунок ОВС. Дещо зайвою вважаємо тут середню ланку, бо особі, яка у від-повідному порядку отримала постанову про розшук транспортного засобу, було б значно легше відразу звернутися до органів ДАІ та внести відповідні кошти для покриття витрат. Доцільним є і внесення такого виду розшуку до переліку платних послуг, що надаються ОВС, на договірній основі. Це б не тільки спростило процедуру розшуку, а й вирішило питання про остаточну вартість послуг та по­требу їх авансування. Відповідно до переліку платних послуг, що надаються ОВС, та їх вартості, можна виділити такі послуги, що стосуються розшуку транспортного засобу, а саме: а) доставка, зокрема з використанням спеціальних транспор­тних засобів, затриманих або технічно не-справних транспортних засобів до місця збе­рігання (за 1 км 10 грн); б) зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції (за першу добу -18 грн, за кожну наступну – 10 грн). У попередньому переліку послуг, що діяв до 2007 p., був передбачений також пункт про «забезпе­чення нагляду за дорожнім рухом у конкретно визначених місцях і ділянках вулично-дорожньої мережі (за замовленням юридичних та фізичних осіб)». У своїй сукупності ці послуги могли б стати аналогом розшуку транспортного засобу й використовуватися органами ДАІ до моменту опрацювання від­повідних недоліків законодавства. Проблемним також є питання законності вилучення конкретного транспортного засобу боржника на підставі виконання постанови про розшук транспортного засобу, яка вине­сена державним виконавцем. У жодному за-коні не закріплена процесуальна форма взаємодії органів ДАІ та Державної виконавчої служби. Закон України «Про міліцію» поши­рюється на працівників ДАІ, через те що остання є підрозділом МВС, але в ст. 10 не прописані обов’язки працівників міліції вилучати на таких засадах транспортний засіб боржника . Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на під­ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У нашому ж випадку прогалини законо­давства підміняються відомчими норматив­ними актами, що, звісно, не мають сили зако­ну. Серед них: наказ Міністерства внутрішніх справ та Міністерства юстиції України № 607/56/5 від 25 червня 2002 р. «Про затвер­дження інструкції «Про порядок взаємодії ор­ганів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусово­му виконанні рішень судів та інших органів», наказ МВС № 1111 від 13 листопада 2006 р. «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України», в якому в ст. 7 «Обов’язки та права працівників ДПС» зазначено, що працівники ДПС зобов’язані виявляти й затримувати відповідно до чинного законодавства транспортні засоби, що знаходяться в розшуку або використовуються з протиправною метою, та водіїв, що зникли з місця скоєння ДТП [9; 10]. Звідси виникає питання про законність дій, по-перше, праців­ників ДАІ, коли вони примусово зупиняють та вилучають транспортний засіб особи, а по-друге, безконтрольність такої діяльності та відсутність відповідальності з боку державних виконавців за досягнення результату фактично призводить до того, що розшуком та за-тримання транспортного засобу боржника ніхто не займається, і стягувачеві пощастить, якщо через декілька років такий бажаний для нього автомобіль буде знайдено. Остання проблема, що потребує вирішення, полягає в якості, а звідси й терміні проведення розшуку транспортного засобу. На жаль, через завантаженість ОВС розшук у цивільних справах не є пріоритетним напрямком у роботі міліції. Практика свідчить, що після отримання постанови про розшук транспортного засобу останній заноситься до бази ви-крадених автомобілів і на цьому постанова вважається виконаною. Зарубіжний досвід показує, що розшуком можуть займатися не лише державні органи, а й недержавні, наприклад, приватні організації. їх переваги — це більш якісне виконання доручень (через матеріальну зацікавленість), новітня матеріально-технічна база, відносно короткий термін тощо. На жаль, кількість невиконаних судових рішень, які набрали законної сили, з кожним роком тільки зростає. За статистикою, … нашій державі фактично виконується лише 1520 % судових рішень, що підлягають примусовому виконанню. Відповідний показник у розвину-тих країнах Європи в середньому перевищує 80 % від загальної кількості судових рішень. Це пояснюється тим, що у більшості країн ЄС нарівні з державними органами, відповідаль­ними за примусове виконання судових рішень, успішно функціонують і приватні служби, які надають такі кваліфіковані послуги. Лише за останній рік інститут недержавного виконання запроваджено в Казахстані (1 вере­сня 2009 р.) та Грузії (1 липня 2009 p.). В Україні органи Державної виконавчої служби не справляються з покладеними на них законодавством функціями, тому доцільно, щоб держава частково наділила приватних суб’єктів повноваженнями у цій сфері. Певні позитивні зрушення в напрямку роз-витку виконання судових рішень зараз є очевидними. Так, 22 вересня 2009 р. до Верхов­ної Ради України подано проект Закону України «Про присяжних виконавців». До розробки цього законопроекту активно долучилися експерти Міністерства юстиції та Центру комерційного права. Законопроект активно обговорювався громадськістю й отримав досить позитивну оцінку серед вітчизняних фахівців права та міжнародних експертів. Проектом закону пропонується запровади­ти інститут присяжних виконавців, які діяти-муть поряд з органами державної виконавчої служби та надаватимуть можливість стягувачам самостійно обирати особу, яка здійснюватиме відновлення їх порушених прав після прийняття відповідного рішення судом чи іншим уповноваженим органом. Відповідно до законопроекту присяжним виконавцем є спеціально уповноважена державою особа, на яку покладається виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених Законом України «Про виконавче провадження». Перехід до недержавних форм виконання рішень судів буде відбуватися поступово. Передбачається, що на першому етапі запровадження недержавних форм виконання рішень судів здійснюватиметься під постійним контролем з боку Міністерства юстиції України, а сфера дії присяжних виконавців матиме дещо обмежений характер. Як зазначено в самому законопроекті, компетенція присяжного виконавця щодо виконання рішень обмежена пе­реліком випадків, коли рішення повинні виконуватися виключно органами державної виконавчої служби (коли боржником або стягувачем є держава; про відібрання дитини; про примусове вселення/виселення; у спорах, що виникають з корпоративних відносин; рішення у сфері земельних відносин тощо). Та-ким чином, присяжні виконавці будуть працювати переважно в приватній сфері, виконуючи, зокрема, рішення про стягнення майна боржника. І навіть у приватних зобов’язаннях стягувач може обирати, до кого йому звертатися: до державного виконавця чи до присяжного. Отже, компетенція присяжних виконав­ців буде поширюватися і на забезпечення стяг­нення транспортного засобу боржника, а в разі необхідності – і його попереднього розшуку. Позитивною відмінністю присяжних вико­навців від Державної виконавчої служби є те, що присяжні виконавці зацікавлені у швид­кому виконанні рішення суду, оскільки від цього залежатиме їхня винагорода. Проект Закону України «Про присяжних виконавців» зазначає, що дії присяжного виконавця з виконання рішень є платними. Винагорода присяжного виконавця встановлюється залежно від суми вимог стягнення за виконавчим документом або у фіксованих сумах, що стягуються за вчинення виконавчих дій, причому граничні ставки винагороди присяжного виконавця встановлює Кабінет Міністрів України. Таким чином, ключові переваги запровадження недержавних форм виконання судо­вих рішень полягають у тому, що в найближчому майбутньому це дозволить підвищити якість надання послуг із примусового вико­нання рішень через встановлення договірних відносин, запровадити конкуренцію у процесі виконання рішень, розвантажити державні органи, зменшити бюджетні витрати, збіль­шити надходження до бюджету за рахунок сплати податків присяжними (приватними) виконавцями. Проте, окрім позитивних змін, які обіцяє проект закону «Про присяжних виконавців», у ньому є й певні прогалини, наприклад, не розглянуто питання щодо можливості повернення виконавчого документа стягувачу присяж­ним виконавцем, не роз’яснено обставин, за яких присяжний виконавець має право це вчинити. Доцільним, на нашу думку, є обме­ження цього права випадками, коли сам стягувач бажає зупинити виконавче провадження, адже в майбутньому всі позитивні зміни, які передбачає інститут присяжних виконавців, просто зійдуть нанівець, стягувач так і залишиться найбільш безправним і незахищеним, бо щохвилини йому можуть повернути виконавчий лист, а не очікуване майно боржника. Той факт, що держава готова передати частину своїх повноважень у сфері виконав­чого провадження присяжним виконавцям, є не чим іншим, як свідомим спрямуванням України до розвитку громадянського суспіль­ства. На етапі розбудови нового для українсь­кої правосвідомості інституту недержавного виконання рішень, слід погодитися зі словами депутата Верховної Ради України Ю. Мірошниченка, що «виконавець — це не той, хто застосовує силу і примус, а той, хто є партнером стягувача і допомагає йому виконати судове рішення». Тому систему виконання рішень потрібно докорінно змінювати. Таким чином, за результатами дослідження проблеми розшуку транспортного засобу бор­жника доцільно виділити окремі моменти, що потребують вирішення. По-перше, потрібно підвищити відповідальність власне боржників, бо Закон України «Про виконавче провадження» у 99 % випадків опікується не стягувачем як стороною, що виграла судовий процес, а боржником. По-друге, слід забезпечити доступ державних виконавців до державних реєстрів, баз даних МВС, ДПА, платників податків, що позитивно вплине на скорочення термінів проведення виконавчих дій. По-третє, потрібно вдосконалити законодавство, яке передбачає можливість розшуку транспортного засо­бу боржника як платної послуги, що надаватиметься ДАІ. Необхідно законодавчо обґрун­тувати калькуляційні розрахунки ОВС щодо розшуку особи боржника, дитини чи транспортного засобу. По-четверте, слід визначити порядок взаємодії ОВС та Державної вико­навчої служби, встановити строк виконання постанови про розшук транспортного засобу, встановити відповідальність державного виконавця за контроль за виконанням постанови. По-п’яте, доцільно передбачити відповідальність державних органів за невиконання запитів присяжних виконавців, внести з цього приводу відповідні зміни до законодавства; розглянути питання щодо можливості повер­нення виконавчого документа стягувачу присяжним виконавцем та доцільність обмеження цього права випадками, коли сам стягувач бажає зупинити виконавче провадження.

http://kop.net.ua/?p=147

postheadericon Тимчасово зупинено дії усіх ліцензій Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»

21.03.2013 на позачерговому засідання Нацкомфінпослуг було прийнято рішення про тимчасове зупинення дії усіх ліцензій Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»на здійснення страхової діяльності.

 

Джерело:

http://dfp.gov.ua

postheadericon Інформаційне повідомлення Нацкомфінпослуг щодо ситуації, яка склалася навколо “Альянс Україна”

Інформаційне повідомлення Нацкомфінпослуг щодо ситуації, яка склалася навколо “Альянс Україна”

У березні 2013 року засобами масової інформації неодноразово була поширена інформація про напад на офіс кредитної спілки “Альянс Україна” в Донецьку.

Також ЗМІ повідомили, що у відношенні кредитної спілки проводиться перевірка та відкрито кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, офіційно заявляє, що “Альянс Україна” не є ні кредитною спілкою, ні фінансовою установою і не внесена до Державного реєстру фінансових установ.

У зв’язку з цим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застерігає:

Відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” залучення фінансових активів із зобов’язанням щодо наступного їх повернення, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовими послугами, надавати які мають право фінансові установи, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичні особи – підприємці.

Для того, щоб убезпечити свої заощадження, необхідно перед підписанням будь-якого договору та використанням будь-якої послуги впевнитись, що юридична особа має статус фінансової установи та внесена до Державного реєстру фінансових установ і має необхідні дозвільні документи (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, а на певні види фінансових послуг — ліцензію), а також звертати увагу на умови позичання та умови повернення залучених коштів.

Дізнатися про те, чи дійсно юридична особа, яка пропонує свої послуги, є фінансовою установою, можна, звернувшись до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з запитом на публічну інформацію, через гарячу урядову лінію, безпосередньо записатися на прийом до членів Нацкомфінпослуг або до керівників департаментів, прийти на прийом до громадської приймальні при Нацкомфінпослуг, одним із завдань якої є надання інформаційної допомоги, в тому числі про права та способи захисту інтересів споживачів фінансових послуг в межах компетенції та повноважень Нацкомфінпослуг.

http://dfp.gov.ua/

postheadericon Тимчасово зупинено дії усіх ліцензій ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», ТДВ «Страхова компанія «Райп»

14.03.2013 на позачерговому засіданні Нацкомфінпослуг було прийнято розпорядження про тимчасове зупинення дії всіх ліцензій Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» на здійснення страхової діяльності.

Джерело:

http://dfp.gov.ua

postheadericon как наказать автодор за убитые дороги и машины

Нынешнее состояние дорог в Украине — уже само по себе чрезвычайное ДТП. Все чаще замена узлов подвески у автомобиля после нещадной нагрузки на ее со стороны ям и колдобин обходится владельцам не меньше, чем восстановление машины после небольшой аварии. Глубина и ширина выбоин достигала той отметки, когда порванный корд — еще мелочь. Реальностью становятся оторванные колеса. В такой ситуации заявления чиновников о том, что покрытие большинства дорог уже отслужило свой срок, а зима уничтожает даже самый свежий асфальт, выглядят лишь как отговорки за бездействие и неумение работать, как следует.

О том, как поступить водителю, если машина получила повреждения из-за состояния дорожного полотна, ЛІГАБізнесІнформ рассказал главный инспектор Департамента ГАИ МВД Украины Станислав Мизин.

- Представим ситуацию: у водителя не было возможности объехать глубокую выбоину, и у машины серьезно повредилось колесо. Что делать?

- Прежде всего, водителю необходимо позвонить по номеру 112. После этого на место выедет наряд ГАИ, наш сотрудник составит протокол осмотра места ДТП. Водитель должен обязательно настоять, чтобы на место аварии вызвали представителя дорожной или коммунальной организации, которая обслуживает данный участок дороги. Как правило, сотрудник ГАИ знает, кто именно и за какой участок отвечает. У Киевавтодора, к примеру, в каждом районе есть дорожно-эксплуатационное управление. Представитель такого ДЭУ вместе с сотрудником ГАИ должны составить акт дорожных условий в месте ДТП. В акте фиксируется фактическое состояние дороги: ровность дорожного покрытия, наличие ям, дорожные знаки, разметка, освещение и т.д. Эсли это случай с ямой, тогда измеряется ее глубина, определяется, не превышает ли она предельно допустимые нормы. Глубина отдельных ям на дорогах общего пользования не должна превышать 4 см, на местных дорогах — 6 см.

На основании всех этих факторов делается предварительный вывод о том, повлияло ли и как именно неудовлетворительное состояние дороги на совершения ДТП. Если есть основания для вывода, что яма действительно послужила причиной аварии или она повлияла на тяжесть последствий, то на должностное лицо дорожной организации составляется административный протокол по ст.140, ч.4 КУАП (нарушение правил, норм и стандартов при содержании автомобильных дорог, что стало причиной ДТП). Компетенция вынесения решений по этой статье относится к судебным инстанциям. Таким образом, материалы комплектуются и направляются в суд.

Глубина отдельных ям на дорогах общего пользования не должна превышать 4 см, на местных дорогах — 6 см

На основании решения суда, если он решит, что дорожная организация действительно виновата, мастер или руководитель будет привлечен к административной ответственности. А водитель на основании этого решения может подать иск в суд общей инстанции на возмещение материального и морального ущерба. Оптимальный вариант — когда автомобиль застрахован, и всеми вопросами занимается страховая организация.

Таким образом, если на месте аварии будет принято решение, что в ДТП виновен водитель, он получит протокол о нарушении Правил дорожного движения, если виновна дорожная служба, материалы будут направлены в суд.

- Может ли водитель подать иск в суд на возмещение ущерба, не дожидаясь решения суда по первому разбирательству?

- Да, автомобилист на основании составленного протокола может направить иск в суд о возмещении ущерба одновременно с первым заявлением. Однако положительное решение по первому иску может стать дополнительным плюсом для водителя в вынесении соответствующего решения в его пользу.

- Ямы глубиной в 4 и 6 см — это исчерпывающие обстоятельства при определении причины ДТП в случаях ямочности на дорогах?

- У нас есть стандарт — «Безопасность дорожного движения. Автомобильные дороги, улицы и железнодорожные переезды. Требования к эксплуатационному состоянию». В этом стандарте четко изложены требования к элементам улично-дорожной сети, и если фактическое состояние таких элементов отличается от утвержденных стандартов, считается, что они в неудовлетворительном состоянии. Если состояние дорожного полотна не выходит за рамки этих стандартов, тогда они не повлияли на ход событий при совершении ДТП.

 

- Спасают ли дорожников от исков предупреждающие знаки, размещенные перед аварийными участками дороги?

- В ПДД сказано, что водитель должен выбирать скорость движения в соответствии с дорожной обстановкой, которая сложилась на определенном участке пути, а также в соответствии с состоянием транспортного средства. Еще один момент из правил: в случае выявления опасности для движения или препятствия, которое водитель объективно может выявить, он должен принять все необходимые меры для уменьшения скорости вплоть до полной остановки транспортного средства, либо осуществить безопасный для других участников дорожного движения объезд дорожного препятствия. Таким образом, знаки, которые выставляются представителями дорожной сети, несут именно такого рода предупреждения. Однако наличие знака об аварийном участке и ограничении скорости не означает, что водитель не может предъявить дорожной службе претензии о произошедшей аварии из-за дорожного покрытия. В любом случае, нарушения в состоянии дороги есть.

Наличие знака об аварийном участке и ограничении скорости не означает, что водитель не может предъявить дорожной службе претензии

- Выходит, что в ситуации, когда у автомобиля из-за ямы лишь порвалась покрышка или погнулся диск, но водитель не имеет желания возмещать ущерб в судебном порядке, вызывать ГАИ не имеет смысла. 

- В такой ситуации вызов на место инцидента ГАИ — это добровольное и личное дело водителя. В любом случае, заключительное решение о виновнике и компенсации принимает суд. Такие дела в суде могут рассматриваться месяцами и даже годами. Но выиграть подобное дело в суде шансы есть, и довольно неплохие.

 

P.S. Как показывает практика, если повреждения авто не влекут за собой слишком значительных затрат на восстановление — резонней, а иногда и дешевле смириться с мыслью о том, что компенсировать ущерб придется из собственного кармана. Начинать многомесячные судебные тяжбы с дорожниками имеет смысл при действительно серьезных повреждениях машины, травмах или гибели людей из-за ненадлежащего состояния дороги.

Как свидетельствует статистика ГАИ о дорожно-транспортных происшествиях в 2012 году, в Киеве не зафиксировано ни одной аварии из-за ненадлежащего состояния дорог. В такой ситуации напрашиваются только два вывода: либо водители предпочитают не вызывать гаишников после повреждения транспорта в колдобине, либо прибывшие на место ДТП инспекторы фиксируют вину самих же водителей. Да и в сводках ГАИ, как правило, не встретишь информации об авариях, произошедших из-за ям или отсутствующей разметки на дорогах. Пожалуй, единственное упоминание от официальных лиц об аварии из-за плохой дороги появилось в октябре прошлого года после аварии с прокурорской BMW в Киеве. Тогда в столичной прокуратуре сказали: «Автомобиль, в котором находились сотрудники столичной прокуратуры, во время движения попал в яму на дороге. После этого авто ударилось о бордюр, а потом машину выбросило на полосу встречного движения, где произошло столкновение с другим автомобилем. Двое работников прокуратуры Киева погибли».

Источник: http://news.liga.net/

Александр Иценко
ЛIГАБiзнесIнформ
Информационное агентство
www.liga.net

postheadericon ГАИ пообещала украинцам «покращення»

В Украине с целью повышения эффективности работы Госавтоинспекции упрощены регистрационно-экзаменационные операции.

Об этом сообщает Ліга БізнесІнформ со ссылкой на пресс-службу столичной ГАИ. В частности, с начала нынешнего года введена выдача свидетельств о регистрации транспортного средства без предварительной выдачи временных регистрационных талонов владельцам транспортных средств, которые переехали в связи с изменением места жительства в другой регион государства или приобрели автомобили, зарегистрированные в другом регионе, или ввезли их на таможенную территорию Украины, непосредственно во время обращения граждан в регистрационно-экзаменационные подразделения ГАИ.

Так по принципу «единого окна» в столице сейчас работают 13 регистрационно-экзаменационных подразделений ГАИ. Кроме того, возможной стала прямая перерегистрация транспортного средства с одного владельца на другого, а также осуществление регистрационных операций с автомототранспортом независимо от места проживания владельца и региона регистрации транспортного средства.

Одновременно предусмотрено сохранение номерного знака за транспортным средством, а также его владельцем в пределах одного региона, урегулированы вопросы государственной регистрации самостоятельно сделанных транспортных средств.

Кроме того, отменены:

— обязательная сдача экзаменов при восстановлении утраченного водительского удостоверения;
— обязательное экспертное исследование новых транспортных средств во время проведения государственной регистрации (перерегистрации);
— проведение оценки стоимости транспортных средств во время их регистрации;
— отдельная процедура снятия с учета транспортных средств при их отчуждении;
— предъявление транспортного средства при его перерегистрации в связи с изменением места проживания владельца и при восстановлении утраченных или испорченных документов на транспортное средство.

Также исключен отказ в проведении государственной регистрации (перерегистрации), снятии с учета транспортного средства в случае, когда их собственники или уполномоченные на их использование лица имеют задолженность по уплате штрафных санкций за нарушение правил, норм и стандартов в сфере безопасности дорожного движения.

Одновременно на 25% стала дешевле специальная продукция (номерные знаки, бланки свидетельств о регистрации транспортных средств, водительских прав). Более того, вдвое уменьшено количество платных услуг, предоставляемых гражданам подразделениями Госавтоинспекции.

«Аргумент»

postheadericon Продажа авто не будет подлежать налогообложению

Продажа авто не будет подлежать налогообложению. С 1 января 2013 года вступили в силу положения Налогового кодекса о налогообложении доходов от продажи автомобилей, мотоциклов, мопедов.

Порядок налогообложения операций по продаже (обмену) объектов движимого имущества регламентирован ст.173 Налогового кодекса, в которую законом №5413 внесены изменения, говорится в сообщении ГНС в Киеве.

«С 1 января 2013 года не будет облагаться налогом доход, полученный налогоплательщиком от продажи (обмена) в течение отчетного (налогового) года одного из объектов движимого имущества в виде легкового автомобиля, и/или мотоцикла, и/или мопеда», — говорится в сообщении.

В ведомстве сообщили, что доход, полученный налогоплательщиком от продажи (обмена) в течение отчетного (налогового года) года двух и более объектов движимого имущества в виде легкового автомобиля, мотоцикла, мопеда, будет облагаться налогом по ставке 5%.

Как сообщалось, с началом 2013 года вступил в силу закон, по которому отменяется уплата 3%-го сбора на обязательное пенсионное страхование при перерегистрации автомобилей, мотоциклов и мопедов, но вводится дифференцированная ставка такого сбора (от 3% до 5%) при первичной регистрации автотранспортного средства.

Согласно изменениям в Налоговый кодекс, при первичной регистрации ставка пенсионного сбора теперь будет зависеть от стоимости транспортного средства и составит 3%, если стоимость авто не превышает 165 прожиточных минимумов для трудоспособных граждан (с 1 октября 2012 года — 1118 грн — ред.), 4% — если стоимость авто эквивалентна 165-290 таких минимумов, 5% — при превышении размера 290 прожиточных минимумов.

http://directpress.ru

. . . . .
. . . . . . . . . . . ', 1 => '. ', 2 => '. ', 3 => '. ', 4 => '. ', 5 => '. ', 6 => '. ', 7 => '. ', 8 => '. ', 9 => '. ', 10 => '. ', 11 => '. ', 12 => '. ', 13 => '. ', 14 => '. ', 15 => '. ', 16 => '. ', 17 => '. ', 18 => '. ', 19 => '. ', 20 => '. ', 21 => '. ', 22 => '. ', 23 => '. ', 24 => '. ', 25 => '. ', 26 => '. ', 27 => '. ', 28 => '. ', 29 => '. ', ), ) strlenbeforecontent = 121 strlenaftercontent = 121 memory start/end/dif 3500756/3581456/80708 get_num_queries start/end/dif 2/5/3 sapecontext worked links in content worked sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty sapecontext worked beforecontent and aftercontent is empty iSapeDebugLogEnd --->